Scientific activity in Institute  

   

Історія кафедри

Details

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Становлення і розвиток кафедри української літератури Київського інституту народної освіти органічно пов'язані з процесами національно-визвольних змагань 1917—1920 років. У цей час у Києві почав функціонувати, поряд з Університетом Св. Володимира, й Український університет. Із жовтня 1918 р. він був реорганізований у Перший державний університет, де професор Іван Огієнко читав курс української куль­тури. В ньому значне місце відводилося характеристикам розвитку національного письменства.

Циклова комісія з літератури (кафедра), яка функціонувала на літературно-лінгвістичному відділі факультету професійної освіти КІНО, об'єднувала визначних учених-літературознавців професорів П.Филиповича, М.Зерова, Б.Якубського, М.Марковського, С.Савченка, А.Лободу. П.Филипович був першим завідувачем циклової комісії (кафедри) української літератури. Ймовірно, саме керівнику кафедри належить ідея створити літературний семінар „підвищеного типу”. Кращі студенти старших курсів під керівництвом Зерова і Филиповича працювали над малодослідженими темами, ставали  фахівцями.

Розгул сталінських репресій завдав непоправного лиха літературній освіті в педінституті. Були репресовані й загинули в таборах професори М.Зеров, П.Филипович.

У ці тяжкі роки до викладання залучаються перспективні випускники -  згодом відомий шевченкознавець член–кореспондент АН України Є. Кирилюк, О. Засенко – знаний дослідник українського нового і новітнього письменства, згодом професор і заступник директора академічного Інституту літератури ім.Т.Шевченка; відомий літературознавець Василь Маслов. 

З  кінця 20-х років почав працювати на кафедрі П. Волинський, він упродовж 1947–1976 рр. завідував кафедрою української літератури. Змінив на цій посаді старшого викладача Н. Падалку (завідувач кафедри в міжчассі 1944–1945) та доцента П.Пономарьова (1945–1946). П.Волинський працював професором  кафедри до 1982 р. На основі лекцій з теорії літератури відомий учений і педагог, організатор науки й вихователь численних учительських кадрів підготував перший в Україні підручник "Основи теорії літератури" (1962), був ініціатором створення, головним редактором і  співавтором тритомного підручника "Історія української літератури" (1964–1969). Професор Волинський – автор монографії "Іван Котляревський" (1951), праці "Теоретична боротьба в українській літературі (перша половина XIX століття)"(1959),   історико–літературної розвідки   "Український   романтизм   у   зв'язку   з   розвитком романтизму в слов'янських літературах” (1963). Численні його дослідження з нової й новітньої літератури зібранів книжці "З творчого доробку" (1973).

Серед випускників–філологів кафедри й інституту назвемо визначного поета, депутата Верховної Ради УРСР і лауреата Державної премії СРСР А.Малишка (1932), відомих поетів М.Познанську і Л.Забашту, драматурга і критика Б.Буркатова, поета і прозаїка О.Гуреїва. В післявоєнний час – письменників Ю.Петрова, А.Тростянецького. В пізніші роки серед них були, наприклад, такі відомі літератори, як М.Фішбейн (сьогодні мешкає в ФРН) та лауреат премії Фундації Антоновичів прозаїк–постмодерніст Є.Пашковський.

У 50 – 70-х роках на кафедрі працював професор І.Пільгук, він автор підручника з української літератури для 9-го класу середньої школи,  співавтор "Нарису історії української літератури" (1946), створив розвідку "Степан Руданський" (1956), йому належать  художньо–біографічні повісті  "Грозовий ранок" (1968), "Дуби шумлять" (1970), "Марія Заньковецька" (1978), белетристичні твори, присвячені постатям Г.Сковороди, С.Руданського, Ю.Федьковича.

Із 1952 по 1985 р. на кафедрі працював   професор Ю.Кобилецький. Він спеціалізувався як викладач на історії української літератури XX століття,   ділився зі студентами цінними подробицями про атмосферу культурного життя й помітні письменницькі постаті.

Курс давньої літератури у перші післявоєнні роки був закріплений за П. Пономарьовим. Український фольклор викладав професор патріарх кафедри фронтовик Ф. Поліщук, автор розвідки "Григорій Сковорода" (1978), співавтор кафедрального підручника з історії літератури XI-XVIII століття (1969), укладач хрестоматії українського фольклору для студентів ВНЗ. Ф.Поліщук, як і М.Походзіло та Герой Радянського Союзу Ю.Збанацький були деканами філологічного факультету.

Упродовж 1940–х – 1950–х рр. на кафедрі працював доцент М.Комишанченко,  Н.Жук, М.Походзіло,  С.Шаховський, О.Килимник. До читання спецкурсів запрошувалися відомі вчені з академічного Інституту літератури Н.Крутікова, Д.Чалий, Ф.Погребенник та інші.

Дещо  пізніше  на кафедрі плідно працювали  знані й авторитетні педагоги та вчені професори О. Гнідан і Л. Дем'янівська, відомі як авторитетні дослідниці українського літературного процесу ХІХ – початку ХХ ст., автори розділів у підручниках для ВНЗ, упорядники видань творів рідного письменства.

За часів керівництва О.Гнідан свого розквіту зазнала студентська літературна студія „Плеяда”, що веде свій початок від 30–х рр. Із неї по війні вийшли відомий гуморист П. Глазовий, літературознавці В. Олійник, М. Гнатюк, С. Бисикало та ін. Керував літстудією  Ю.Збанацький.

З 1976 до  2000 р. кафедру очолював професор П. Хропко. Працелюбний полтавець і патріот України, він у складну пору, коли вважалося „немає літератури – є ідеологія!”, професійно майстерно викладав  історію нового письменства. В останні ж два десятиріччя – вступ до літературознавства та теорію літератури, читав спецкурси „Сучасна українська поезія”, "Література як художня система" тощо. Докладав чималих зусиль із благородною метою перепідготувати наших учителів, а також україністів Польщі й Словаччини, читав лекції у братньому університеті в Пряшеві (Словаччина). Серед його наукового доробку понад 300 наукових досліджень – монографічні "Іван Котляревський" (1958), "Біля джерел української реалістичної поезії" й "Українська драматургія першої половини XIX ст.", "Громадянський пафос сучасної української поезії" (1986), "Становлення нової української літератури" (1988). За його редакцією виходили підручники для вузу із історії української літератури перших десятиріч XIX початку XX ст. (1991, 1992), підготував у співавторстві хрестоматію для старшокласників у двох книгах "Духовні криниці". П.Хропко був одним із ініціаторів повернення рідному університету імені Михайла Драгоманова. Працював головою спеціалізованої вченої ради університету з методики викладання української мови і літератури, був незмінним літописцем свого ВНЗ, головою редколегії кафедрального наукового збірника „Сучасний погляд на літературу” (фахове видання ВАК України). За значний внесок у розвиток філологічної і методичної науки професор П. Хропко був обраний дійсним членом АПН України (1992), йому присвоєне почесне звання Заслуженого діяча науки і техніки України (1995). Вихованці авторитетного викладача і вченого, його докторанти й аспіранти зберігають вдячну пам'ять про мудрого наставника і гуманну людину.

До солідної плеяди кафедральної професури належав професор П. Орлик – глибокий знавець рідної культури, автор  праць "Українська поезія кінця XIX - початку XX століття" , "Слідами феї Моргани" (у співавторстві), літературних нарисів „Андрій Головко” й „Агата Турчинська”, співавтор університетського підручника з новітньої літератури для студентів-філологів.

Сьогодні кафедру очолює професор В. Погребенник – автор близько 300 наукових публікацій в Україні й закордоном (Польща, США, Канада, Арґентина, Франція, Австрія, Бельгія, Ірландія). Серед них – монографії „Володимир Самійленко”, „Народною творчістю натхненна (До 110–річчя від дня народження Лесі Українки)”, „Українська класична література”, „Фольклоризм української поезії”, „Слово–зброя: Література в творчому набутку Романа Олійника–Рахманного”. В.Погребенник – співавтор трьох підручників із історії української літератури ХІХ–ХХ ст. (1991–1992, 2003), автор понад 30 гасел довідника „Українська література” і посібника для вчителів, відповідальний редактор і виконавець основних розділів „Історії української нової літератури” (40–90–х рр., 2004), співавтор двох шкільних підручників для 10 і 11 класів та хрестоматії для 10 класу. У США з його  передмовою в 2000 р. вийшла збірка „Маґія вогню” української поетеси Дарії Рихтицької. В.Погребенник репрезентував кафедру, університет і Україну науковими доповідями з питань української літератури на міжнародних конференціях в Угорщині, Польщі, Німеччині, Франції (Сорбонна, університет Нансі), Бельгії (Університет „Еразмус” у Брюсселі), США (Іллінойський ун–т), Ірландії (Дублінський університет). Він читав лекційні курси в Українському Хорватії Вільному університеті в Мюнхені та в Європейському колегіумі українсько–польських університетів у Любліні.

 Доцент І. Голубенко  впродовж багатьох років читав курс української усної народної творчості, щороку організовує фольклористичні експедиції студентів у західні області України. Матеріали практики передавалися в Інститут мистецтвознавства, фольклористики й етнології імені М. Рильсь­кого НАН України. На зібраному матеріалі він видав навчальний посібник для студентів "Пісенний відгомін життя" (1998), опублікував низку статей з фольклорної проблематики.

У науково-методичному активі кафедри – участь доцента А. Плахової у двох університетських підручниках, посібники доцента І. Савченко ("Основи віршування", „Давня українська література” та ін.), праця про прозу Володимира Винниченка кандидата філології Л. Йолкіної, заступника головного редактора журналу „Визвольний шлях”.  Доцент Н. Осьмак відзначилася розділами про Дмитра Маркевича, Тимотея Бордуляка та інших письменників у двох підручниках „Історія української літератури ХІХ століття” для студентів університетів (1999, 2003). Доцент Н. Гришаєнко – окремим виданням своїх літературно–критичних виступів та посібниками, присвяченими творчості Олега Ольжича й Олени Теліги. В Україні й за океаном опубліковані розвідки доцента О. Кобелецької, упорядника видання драматургічної спадщини Івана Тогобочного. Публікації кандидатів філології І. Чернової й Т.Блєдних висвітлили актуальні питання творчості відповідно Людмили Старицької–Черняхівської та Валерія Шевчука. Статті старшого викладача І.Ліпницької присвячені художній спадщині призабутого Модеста Левицького.

Активно працюють у царині наукових досліджень і сумісники кафедри – професор А.Гуляк, Р.Мовчан, Р.Чілачава.  Народний артист України Анатолій Паламаренко  читає на факультеті української філології спецкурс „Слово”,   мистецьки популяризує українську літературну класику в концертних виступах.

Як науковий, педагогічний, дослідний, методичний центр та осередок української філологічної науки провідного педагогічного університету України кафедра в ХХІ столітті докладає згуртованих зусиль щодо вишколу висококваліфікованих кадрів учителів–словесників, створенню комплексу документації й необхідних видань для забезпечення навчального процесу, підготовки спеціалістів вищої кваліфікації (кандидатів і докторів наук) для вищої школи всієї України, ведення наукових досліджень у галузі літературознавства, передбачених комплексною темою „Шляхи розвитку української літератури ХУІІ–ХХ ст.” і планами виконання індивідуальних дослідницьких тем, науково–критичного видання класичних творів українського письменства.

Маючи і реалізуючи свій науково–педагогічний потенціал, кафедра української літератури з надією дивиться в майбутнє, вітає перспективу європеїзації української вищої філологічної освіти в дусі Болонського процесу.

   

Additional menu  

   

Хто на сайті?  

We have 54 guests and no members online

   

Всього відвідувань  

5351609
Today
Yesterday
This Week
Last Week
This Month
Last Month
All days
3201
5660
20638
4289483
104571
167355
5351609

Your IP: 127.0.0.1
Server Time: 2019-08-21 16:00:53
   
© ALLROUNDER

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання.
Всі права захищено!

Сайти, які підтримуються службою порталу
НПУ імені М.П.Драгоманова
Інститути
Інститут неперевної освіти
Факультети
Фізико-математичний факультет :: Факультет філософської освіти :: Факультет фізичного виховання та спорту :: Інженерно-педагогічний факультет :: Факультет інформатики :: Факультет іноземної філології :: Факультет історичної освіти :: Факультет корекційної педагогіки та психології :: Факультет мистецтв імені Анатолія Авдієвського :: Факультет магістратури, аспіратнути та докторантури :: Факультет природничо-географічної освіти та екології :: Факультет педагогіки та психології :: Факультет політології та права :: Факультет соціально-економічної освіти та управління :: Факультет української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка
Кафедри
Кафедра педагогчної творчості :: Кафедра педагогіки, теорія та історії педагогіки :: Кафедра методики викладання російської мови та світової літератури :: Кафедра етики та естетики :: Кафедра управління та євроінтеграції :: Кафедра філософії :: Кафедра інформатики
Персональні сайти
Андрущенко В.П. :: Бех В.П. :: Жалдак М.І. :: Борисенко В.Й. :: Франчук В.М. :: Франчук Н.П.
Інші сайти
Асоціація випускників :: Система управління електронними курсами НПУ :: Система управління електронними курсами інституту інформатики :: Система управління електронними курсами інституту інформатики (студенти) :: Простір гуманітарної комунікації :: Лабораторія археологічних досліджень :: Кабінет-музей М.П.Драгоманова :: Україна і становлення конституціоналізму в Європі :: Центр культури. НПУ