МІЖНАРОДНИЙ ФОРУМ ДО 85-Х РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ

Деталі
Перегляди: 227

4

МІЖНАРОДНИЙ ФОРУМ ДО 85-Х РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ

«УКРАЇНА ПАМ’ЯТАЄ, СВІТ ВИЗНАЄ»

22-24 листопада 2018 р.

«Єзуїтське рішення Сталіна про знищення українства»

В’ячеслав Кириленко, віце-прем’єр-міністр України

23.11.2018. студенти 1-го та 4-го курсів, що здобувають додаткову спеціальність «Історія», відвідали науковий форум, присвячений питанню Голодомору та визнання його міжнародною спільнотою.

 

Під час проведення форуму були розглянуті питання і про інтерес міжнародної спільноти до українського питання, і про українську законодавчу підтримку.

Перший доповідач Богдан Нагайло закцентував увагу на тому, що питання Голодомору в Україні 1932-1933-х рр. першими відкрито порушили на розгляд українці в діаспорі. Вибух інтересу до цієї проблеми розпочався в 1970-1980-х рр. завдяки статтям Малькольма Маґґеріча (1983 р.) та Гарета Джоунса. Відповідь діаспори: або не зважати на цю інформацію (тоді поширеними були неправдиві свідчення – fake news), або спробувати допомогти, але, на жаль, не маючи зорганізованості внутрішньої, це залишилося не реалізованим.

Також Богдан Нагайло згадав, що лише 27 країн визнали геноцид українців 1932-1933-го рр. Можливо, це спричинене й закидами українцям про те, що як можна назвати катастрофу Голодомором, коли достеменно невідома кількість жертв; або: якщо й визнавати Голодомор геноцидом, то в якій формі – як суто легалізовану форму винищення людей чи потрібно дивитися під тим кутом зору, що й українці?

Вихід із цієї дискусії Б. Нагайло вбачає в тому, щоб спільно працювати над цією проблемою українцям із материка й діаспори над нововідкритими фактами; повинна бути й державна підтримка, реалізована через ЗМІ.

Наступним, хто виступив, був В’ячеслав Кириленко, віце-прем’єр-міністр України. Він зазначив про державну підтримку теми Голодомору. Так, у 2003 р. постановою ВРУ було визначено Голодомор геноцидом українського народу. 2006 р. за прийняття законопроекту про визнання голодомору геноцидом проголосували «за» – 233 особи, «проти» – 1, «утрималися» – 1.

Закінчував науковий форум своєю доповіддю Іван Васюник. Доповідач наголосив про те, що, використовуючи слова «Голодомор» і «геноцид», ми повинні зважати на той факт, що в науці донині триває дискусія щодо цих термінів, тому потрібно бути толерантними до різних думок і трактувань. Важливим залишається й те, що не можна порівнювати Голодомор з іншими видами геноциду за кількістю жертв, виконавцями й способами досягнення мети.

Також І. Васюник проаналізував розвиток питання геноциду українців від 2004 року й донині. Під час президентства В. Ющенка проводилася гуманістична політика щодо геноциду як символу об’єднання історичної свідомості всіх українців; зорганізовано й реалізовано масштабні проекти, серед яких «Запали свічку пам’яті»; відбулося заохочення наукових досліджень (за 2005-2010-ті рр. написано 6 кандидатських дисертацій, 31 монографія, видано 141 збірник спогадів, 24 збірки з матеріалами конференцій). Під час президентства В. Януковича проводилася політика «відмови» від геноциду; геноцид не мав стати актуальним питанням, яке могло б послабити політичні відносини зі східним сусідом. Нині за президентства П. Порошенка одним із напрямків зовнішньої політики України є визнання геноциду 1932-1933-го рр. на міжнародному рівні.

Студентка 403-УІ групи

Фастовець Юлія

1235