Історія кафедри

Details       НА НАШУ ДУМКУ, створення кафедри журналістики саме в Інституті української філології Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова – професійно обґрунтований крок й на часі. Чому? По-перше, не секрет, що чимало нинішніх журналістів, які виступають на радіо і телебаченні, друкують матеріали в періодиці, відверто зізнаємося – недостатньо знають українську мову, а особливо – проблему життєдіяльності та специфіку освітянської роботи. Майже кожне видання дратує читача русизмами, кальками, штампами, нетворчим підходом до написання матеріалів. Неспроста зі сторінок газетних видань зник такий жанр як нарис. Єдині, хто активно його використовує, то це відомі майстри журналістики Степан Колесник, Сергій Плачинда, Володимир Яворівський, Анатолій Погрібний... Але це покоління старше. А де ж молоді, які б поєднали глибокі мовні знання та розуміння освітянського життя й душі педагога? Немає. Тому в Інституті української філології працюють високопрофесіональні мовознавці, на підручниках яких навчаються студенти України. Серед них - академік Любов Мацько, Марія Плющ, Ганна Козачук, Арнольд Грищенко, Віра Христенок, Анатолій Висоцький, Олена Харчук й багато інших. Майбутніх журналістів спершу вчать знання мови: кафедра журналістики тісно співпрацює з кафедрою стилістики. Тобто одним із основних завдань кафедри журналістики є забезпечення діяльності майбутнього публіциста знанням української мови, начитаністю, сформованою творчою уявою.
      По-друге, жоден із вузів України, що має кафедри журналістики, не акцентує увагу на специфіці підготовки журналістів та редакторів видавництв саме для освітянських та науково-педагогічних видань.
      Функціональна необхідність створення кафедри обумовлена й теоретично-науковою необхідністю. Публіцистика педагогічного спрямування – істотна тематична частина журналістики, що мало досліджується в контексті загального вивчення інформаційного процесу.
      ПРАКТИЧНОЮ необхідністю є й те, що фахівці загальної спеціалізації «журналістика», як правило, не володіють: змістом педагогічного процесу, тобто психологією і природою педагогічних взаємин; термінологією; основними етапами та елементами освітянської роботи. Відтак, не знаючи зазвичай предмету вивчення, як засвідчує практика, журналісти не можуть професійно виконати навіть елементарні завдання – знайти, наприклад, контакт з респондентом чи виявити корені досліджуваної проблеми (конфлікту) і т.п. Практична необхідність в спеціалізованих фахівцях є очевидною.
      Крім того, в суспільстві існує нагальна потреба в журналістах із педагогічною спеціалізацією, пов'язана з потребою створення позитивного іміджу педагога (як професії), втраченого за останні роки невдалою державною політикою у цій сфері. Самий же дух суспільства, його інтелектуальний аристократизм залежать від системи освіти.
      Назріла в редакційно-видавничій діяльності й така проблема... У більшості сучасних підручників значно зросла величина зорового навантаження під час читання, яка і залежить від видимості тексту та і зручності читання.
      ДІТИ, до речі, через наявність своєрідного душевного світогляду, бачать книжку значно ширше. Для них шрифт – це різновид ілюстрацій, зорове відчуття слова. А малюнки у підручниках початкової школи необхідні як фразування тексту – фіксування в конкретних зображеннях сюжетної лінії, розвитку дій. Від цього залежить сприймання тексту Якщо малюнок і зображення літер дитину покличуть, то вона полюбить підручник й охоче буде вчитися...  
      Отже, не так просто випускати й освітянську літературу: підготовці фахівців редакційно-видавничої справи та досвідчених майстрів пера й покликана діяльність ново-   створеної кафедри журналістики -  єдина у своєму задумі такого роду   в Україні. Її основу становлять викладачі, які знають предмет, творчі  особистості ще далеко не реалізувались у своєму науковому призначенні. Це - М.Ю. Воронова, асистент; П.П. Куляс, кандидат історичних наук; О.С Коноваленко, старший викладач; Ю.Л. Маленовський, кандидат філологічних наук; П.І. Рогова, кандидат історичних наук; Л.В. Савенкова, викладач; Н.М. Сидоренко, професор, доктор філологічних наук; О. В. Ситник, Т.В. Ткаченко, асистенти; О.В. Харчук, кандидат філологічних наук; В. П. Шеремета, асистент.
      Скажімо, доцент кафедри Олена Харчук читає курси «Основи видавничої справи та редагування», «Редакторський аналіз і правка», «Технічне редагування», «Літературне редагування», «Коректура», «Шрифтознавство». Вони забезпечують підготовку спеціаліста з редагування і видавничої справи, оскільки сам процес редагування – це комплексна діяльність, складний багатоаспектний процес від організаційно-управлінського до літературно-творчого.
      Павла Рогова читає дисципліну «Проблеми підготовки фахівців з інтегрованої спеціальності педагог-бібліотекар у Національному педагогічному університеті ім. М.П.Драгоманова». Зазначимо, що підготовка фахівців з інтегрованої спеціальності "педагог-бібліотекар" у нашому навчальному закладі позитивно оцінена в державі науковцями і практиками бібліотечної справи.
      ДИСЦИПЛІНУ «Комп'ютерні технології в бібліотечній сфері» читає викладач кафедри стилістики української мови Людмила Савенкова. Потреба у введенні даного курсу при підготовці студентів спеціальності «українська мова та література і бібліотечна справа» обумовлена розвитком нового прогресивного виду інформаційних комп'ютерних технологій.
      З цікавістю слухають курс молодого, але перспективного викладача Мальвіну Воронову. Вона читає курс «Редакційний менеджмент», який спрямований на вивчення студентами інформаційного ринку й місця в ньому освітянської преси; на вивчення методів і прийомів покращення рівня виробництва та змістової якості видання; на формування менеджерських навичок у студентів, спрямованих на консолідацію колективу що має прямий зв'язок із педагогікою колективних відносин; на формування вмінь творчої колективної взаємодії.
      У межах кафедри журналістики також необхідним є курс «Робота з автором», який читає Мальвіна Юріївна. Він спрямований на вивчення процесу взаємодії редактора-автора; на вивчення різних моделей співпраці автора і редактора; на формування інтуїції у пошуку авторів та корекції авторського стилю; на вироблення навичок критичного аналізу і практичного літературного редагування; на формування цілісного уявлення про природу і психологію взаємин із творчою особистістю.
      У комплексі дисциплін з редагування Павло Куляс читає курс «Типологія помилок» у групах української філології з суміжною спеціалізацією «видавнича справа та редагування», як одну з інтегральних дисциплін цього циклу. Його метою є системне оволодіння теорією різноманітних комунікативних (здебільшого мовних) відхилень та методикою їх усунення, тобто осмисленого, професійного редагування текстів – не навпомацки, не методом спроб і помилок.
      КУРС «Типологія помилок», не вторгаючись у дидактичне поле філологів, а ґрунтуючись на теоріях редагування, допомагає загострити, витончити редакторське чуття на помилки і насамперед так звані неочевидні, що важливо як для редактора, так і для філолога-україніста.
      Отже, кафедра лише формується, ведеться пошук форм і методів залучення студентів до активної журналістської та редакційно-видавничої діяльності. У цьому плані кафедра журналістики вже співпрацює з редакцією всеукраїнської газети «Освіта», друкарнею нашого вузу, за сприяння ректора університету Віктора Андрущенка та директора інституту Анатолія Висоцького "розкручує" й власну газету «Сьоме небо»; зареєстровано в Міністерстві інформації України й навчально-методичний вісник «Журналістика; вчора, сьогодні, завтра».
      Викладачі новоствореної кафедри переконані, що журналістиці відведено особливу роль у формуванні духовно багатої особистості. Беручи чистий папір, сідаючи за комп'ютер, публіцистові, який пише на освітянські теми, слід обов'язково виміряти вагу слів, які мають лягти на папір, і визначити не лише зміст задуманого творіння на педагогічні теми, а й вищу мету викладених думок. А журналіст, що присвячує себе освітянській проблематиці, має повсякчас пам'ятати слова Володимира Винниченка: «Не ховай від себе самого правди, не лукав сам із собою, не бреши сам собі, бо, збрехавши собі, обдуривши себе, ти будеш здатний на злочинну надзвичайно шкідливу для колективу брехню іншим».
     
      Віктор Жадько, завідувач кафедри, професор
   

Additional menu  

   

Хто на сайті?  

We have 212 guests and no members online

   

Всього відвідувань  

7675442
Today
Yesterday
This Week
Last Week
This Month
Last Month
All days
2615
13658
83670
6490767
492088
419444
7675442

Your IP: 46.229.168.142
Server Time: 2020-02-29 04:07:16
   
© ALLROUNDER

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання.
Всі права захищено!

Сайти, які підтримуються службою порталу
НПУ імені М.П.Драгоманова
Факультети
Інженерно-педагогічний факультет :: Історичний факультет :: Факультет іноземної філології :: Факультет інформатики :: Факультет менеджменту освіти та науки :: Факультет мистецтв імені Анатолія Авдієвського :: Факультет педагогіки та психології :: Факультет політології та права :: Факультет природничо-географічної освіти та екології :: Факультет психології :: Факультет соціально-економічної освіти та управління :: Факультет спеціальної та інклюзивної освіти :: Факультет української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка :: Факультет фізичного виховання, спорту і здоров`я :: Факультет філософії та суспільствознавства :: Фізико-математичний факультет
Кафедри
Кафедра педагогчної творчості :: Кафедра педагогіки, теорія та історії педагогіки :: Кафедра методики викладання російської мови та світової літератури :: Кафедра етики та естетики :: Кафедра управління та євроінтеграції :: Кафедра філософії :: Кафедра інформатики
Персональні сайти
Андрущенко В.П. :: Бех В.П. :: Жалдак М.І. :: Борисенко В.Й. :: Франчук В.М. :: Франчук Н.П.
Інші сайти
Асоціація випускників :: Система управління електронними курсами НПУ :: Система управління електронними курсами інституту інформатики :: Система управління електронними курсами інституту інформатики (студенти) :: Простір гуманітарної комунікації :: Лабораторія археологічних досліджень :: Кабінет-музей М.П.Драгоманова :: Україна і становлення конституціоналізму в Європі :: Центр культури. НПУ